Весняне розширення гнізда бджіл.

 Весь квітень і початок травня у бджіл відбувається процес заміни зимувалих особин. Він починається ранньою весною з моменту відкладки маткою перших яєць. Тривалість цього процесу в стандартних сім'ях приблизно 40 днів (за останніми спостереженнями, які тривали 30 років). Цей показник залежить від сили сям'ї, якості бджіл, результатів зимівлі, погодних умов та медозбору.

Помічено чітку закономірність: чим сильніша сім'я, тим більш тривалий час вона знаходиться в цьму періоді, в слабих заміна зимувалих бджіл відбувається значно швидше. За цей час вони скорочуються на 47-53% через передчасний відхід старих, обезсилених бджіл.

Пять характерних особливостей цього періоду:

1. Зимувалі бджоли безповоротно стерильні (вони не можуть бути трутовками), сім'ї позбавлені своєї індивідуальності, тому їх особин легко об'єднати, вони злітають в сусідні вулики з добре перезимувавшими сім'ями. Ця біологічна особливість визначає порядок виставлення сімей з зимівника;
2. Через 21 день після виставлення з зимівника і початку вирощування розплоду, всі сім'ї проходять критичну точку росту і якщо виживають то продовжують подальший приріст;
3. В цей період бджоли найбильш зношені і їхній потенціал по виконанню основної функції, вирощування розплоду, обмежений;
4. Характерне мінімальне співвідношення між кількістю бджіл в сім'ї і кількістью вирощеного розплоду. При сприятливій весні сильні сім'ї зберігають кількість особин на одному рівні, або дещо збільшують їх число. В середніх по силі сім'ях відхід перезимувалих особин може перевищувати вихід молодих на 12%.  Слабі сім'ї втрачають за цей період в середньому до 50% своєї сили;
5. Кількість бджіл в стандартних сім'ях не змінюється, проте суттєвих змін зазнають їхня якість та біологічний потенціал.

В цей період бджоляр регулює процес укріплення та росту бджолиних сімей цілим комплексом засобів, серед яких забезпечення в вулику наявності доброї матки, утеплення гнізда, своєчасне корегування об'єму гнізда доброякісними сотами, підгодівлі, пересадка бджіл в чисті вулики, а при необхідності і лікування бджіл від хвороб.

Якщо одразу в процесі вечняної ревізії гніздо бджіл було приведене в відповідність до сили сім'ї і укомплектоване необхідною кількістю корму, то на протязі місяця сім'ю можна не турбувати. Однак після цього терміну необхідно почати оглядати гніздо. Якщо в вулику на передостанній рамці з'явився розплід - гніздо розширюють. Більш раннє розширення гнізда охолоджує його і затримує розвиток бджолиної сім'ї. Але й затримуватись з розширенням гнізда також не можна: матка скорочує відкладання яєць, розвиток бджолиної сім'ї уповильнюється і в неї може виникнути ройовий стан.

Спершу гнізда розширюють світло-коричневими сотами. Щоб бджоли швидше їх осоїли а матка почала відкладати яйця ці соти варто злегка збризнути теплою водою або ж цукровим сиропом. Рамку з відбудованим сотом слід помістити між останньою рамкою з розплодом та пергово-медовою рамкою. На весні ставити в вулики світлі соти, з яких ще не виходив розплід, не варто, так я к матка неохоче відкладє в них яйця (ці соти охолоджують гніздо). При настанні теплої сталої погоди сот можна ставити і в центр гнізда. Коли ж з'являється хоча б невеликий взяток і в вуликах розпочинається "побілка" сотів (ознака початку восковиділення у бджіл), то розширювати гнізда бджіл необхідно не тільки сушниною, а й рамками з вощиною.

В районах, де є зарослі верби, ліщини та інших весняних медоносів, гнізда слід розширювати слідуючим чином: після початку взятку бджолам дають попрацювати на квітах 3-4 дні, щоб вони занесли в вулик і положили біля розплоду достатню кількість меду та пилку, після чого гнізда слід розширити до повного комплекту дороякісною сушниною, а якщо у Вас багатокорпусні вулики, то поставити другі корпуси, також заповнені сушниною. Після завершення взятка в вуликах необхідно залишити не менш як по 10 кілограмів свіжого меду, а решту відкачати як товарну продукцію.

По мірі росту сім'ї подальше розширення гнізда при наявності хоча б невеличного підтримуючого взятку можна проводити лище за рахунок рамок з вощиною. Найбіль інтенсивно бджоли виділяють віск в першій половині літа. Відбудовані в цей час соти відрізняються високою якістю і складються в основному з бджолиних чарунок. Саме тому, як тільки но бджоли розпочнуть будувати соти їх необхідно постійно завантажувати будівельними роботами і розширювати гніздо лише рамками з вощиною.

З початком головного медозбору бджоли в край неохоче і лише при крайній потребі відбудовують нові соти. Тому завжди необхідно прагнути до того, щоб бджоли відбудували максимальну кількість сотів до початку головного медозбору.

До найбільш поширених помилок бджолярів при розширенні гнізд можна віднести запізнення з підставкою рамок з вощиною і розширення гнізд переважно сушниною. В цьому випадку на пасіці знижується валовий вихід воску, кількість нових сотів збільшується повільно, знижується роботоспроможність бджолиних сімей, молоді бджоли недостатньо завантажені роботою, що може призвести до виникнення в сім'ях ройового стану, а це, в свою чергу, призведе до зниження продуктивності всієї пасіки. Бджоляр повинен знати, що на виділення 1 кілограму воску бджоли з'їдають 3,5-4 кілограми меду в незалежності від того, відбудовують вони нові соти чи ні. І якщо бджоляр не завантажить бджіл майданчиком для будівельних робіт (рамками з вощиною), то з'їдений мед буде використаний в пусту, так як віск, що виділяється восковими залозами бджіл, не буде використаний за призначенням.

В залежності від типу вулика є свої тонкощі при розширенні гнізда. Вулики-лежаки зручні тим, що розширення можна проводити, не розбираючи повністю гнізда бджіл.

В багатокорпусних вуликах після того, як бджоли освоять перший розплідний корпус, розширення проводять повними корпусами. При постановці наверх другого і наступних корпусів слід переконатись в тому, що в нижньому корпусі немає медового "бар'єру", який виникає при наявності в верхній частині сотів запечатаного меду. Через цей "бар'єр" бджоли неохоче переходять в верхній корпус. Для покращення умов переходу необхідно вкрити запечатаний мед на 3-4 центральних рамках, де цей "бар'єр" самий тонкий.